У 1898 році Київ був вражений сенсаційною звісткою: у Києво-Печерській Лаврі виявлено величезний скарб! Як зазвичай буває, знайти його допоміг випадок.
26 листопада 1898 року в Успенському соборі Лаври після закінчення богослужіння було вирішено замінити старі дерев'яні підлоги на хорах цього храму. Під наглядом ченця на другий поверх, у боковий вівтар Преподобного Антонія піднялися робітники. Тут зірвавши розсохлі дошки, вони побачили, що значний простір між підлогою та кам'яним склепінням заповнено злежаним щебенем зі сміттям. Будівельники почали розбивати його ломом. Міцний моноліт насилу піддавався знаряддям, але тут раптом після чергового удару лом натрапив у щось металеве та провалився у порожнечу. "Тут якась плита!"- закричали робітники.
Коли робітники прибрали залишки сміття, то побачили невелику нішу, прикриту чавунною плитою. Під нею стояли дерев'яна діжка та чотири олов'яних бідонів з щільно закритими кришками. Всі вони були доверху заповнені золотими та срібними монетами, у тому числі дуже рідкісними та цінними екземплярами. Ченці відразу ж перенесли судини до ризниці (сховище монастирських скарбів) і висипали з них значну купу старовинних золотих і срібних монет, а також медалей. Там же лежали майже зотлілі папери, які виявилися актами перевірки та перерахунку захованих грошей й пояснили походження несподіваної знахідки.
