З давніх часів і по сьогоднішній день забобони живуть у людському суспільстві.
Налякані агресивним і незрозумілим навколишнім світом люди придумали багато способів захистити себе від своїх уявних демонів. Перші спроби раціонального пояснення загадкових явищ з'явилися наприкінці 17 століття з народженням століття Просвітництва, коли людина почала ставити під сумнів навколишній світ.
Сьогодні нас оточують сучасні технології та маса різних розумних (smart) гаджетів. Але все одно якийсь відсоток людей наполегливо продовжує вірити у народні прикмети та забобони. Є й група прикмет, що пов'язані з замками та ключами. Сьогодні ми наведемо кілька прикладів таких забобонів, а вірити їм чи просто посміхнутися від дитячої наївності, кожен нехай вирішує сам.
З давніх часів вважалося, що залізо у замках відганяє зло. Люди вірили, що саме залізо протидіє силам зла і злих духів, які намагаються проникнути до будинків, церкви та лавки через замкові щілини та інші отвори.
У середні віки дверну фурнітуру робили з кованими зображеннями драконів, мордами левів або головами чудовиськ, щоб охороняти замок. Досі у замкових щілинах найстаріших будинків можна знайти подібні замки.
У фольклорі ключ був чарівним предметом, наділеним величезною силою. Ключі ніколи не можна було класти на стіл, вважалося що це призводить до суперечок у будинку. Забобон був настільки сильним, що під час пожежі в будинку, спочатку потрібно було забрати ключі зі столу, а потім виносити з вогню дитину.
