Українська судова система знову опинилася під ударом. Цього разу не через корупційний скандал чи політичний тиск, а через дії представників старої адвокатської номенклатури, які роками будували власні мережі впливу в юридичному середовищі. В центрі нової історії – голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко, якого публічно звинувачують у спробах заблокувати формування нового складу Вищої ради правосуддя. Про це повідомляє Тризуб з посиланням  antikor.info

Скандал вибухнув після заяв адвоката Олексія Шевчука, який стверджує, що окремі групи впливу намагаються зірвати конкурс до ВРП і не допустити появи незалежних кандидатів. Йдеться не просто про внутрішній конфлікт адвокатських кланів, йдеться про спробу зберегти контроль над одним із ключових органів судової влади країни.

Історія почалася під час конкурсних процедур із формування нового складу Вищої ради правосуддя за парламентською квотою. За словами самого Шевчука, окремі представники адвокатського самоврядування розгорнули кампанію проти його кандидатури. Основною фігурою цього процесу називають саме Петра Бойка – багаторічного керівника Ради адвокатів Київської області та одного з найвпливовіших функціонерів української адвокатури.

Хронологія подій виглядає показово. Спочатку навколо кандидатури Шевчука почали з’являтися процедурні претензії та спроби поставити під сумнів його участь у конкурсі. Далі розпочався тиск через адвокатські структури, які традиційно перебувають під впливом старих керівників професійного самоврядування, яке формував ще Віктор Медведчук. У результаті конкурсний процес фактично опинився під загрозою зриву.

Сам Шевчук прямо заявив про діяльність груп впливу, які намагаються заблокувати роботу конкурсної комісії та не допустити оновлення Вищої ради правосуддя. Суть конфлікту проста. Для старої юридичної еліти поява незалежних членів ВРП означає втрату багаторічних неформальних важелів впливу на судову систему. Для суспільства ж це шанс на реальне очищення судової влади. Саме тому боротьба навколо конкурсів до ВРП давно перестала бути питанням кадрових рішень. Це боротьба за контроль над усією судовою вертикаллю.

Хто такий Петро Бойко

Ключовою особою, яка блокує кандидатуру Шевчука, є, за словами останнього, Петро Бойко, голова Ради адвокатів Київської області. Персона досить цікава, з потужними зв’язками як у середовищі адвокатів, так і серед найвищих верств суспільства, причому йдеться як про колишні еліти, так і про нинішні.

Петро Бойко належить до покоління адвокатів, які сформувалися ще за часів пізнього СРСР та перших років незалежності. За офіційною біографією, він працював у прокуратурі, а в 1990-х перейшов до адвокатської діяльності. У 1999 році став віцепрезидентом Спілки адвокатів України, створив власну юридичну фірму та очолив Раду адвокатів Київської області. Цю посаду він обіймає з 2012 року.

Півтора десятка років перебування на чолі однієї з найбільших регіональних адвокатських структур зробили Бойка одним із найвпливовіших гравців у системі адвокатського самоврядування. Саме через такі структури проходять питання дисциплінарної відповідальності адвокатів, професійних конфліктів, кадрових рішень та внутрішньої політики адвокатури. Критики Бойка давно говорять про формування закритої корпоративної системи, де керівні посади роками залишаються в руках одних і тих самих людей.

До чого тут Янукович і Медведчук

Прямих доказів того, що Петро Бойко входив до політичної команди Віктора Януковича, у відкритому доступі немає. Однак його багаторічна діяльність нерозривно пов’язана з представниками політичної та бізнесової еліти, яка сформувалася саме в той період та прямо асоціюються з оточенням Януковича.

Одним із найгучніших прикладів став захист Миколи Злочевського – міністра екології часів Януковича та власника Burisma. Саме Бойко публічно виступав адвокатом Злочевського та критикував дії НАБУ в кримінальних провадженнях щодо свого клієнта.

Іншим відомим клієнтом був Микола Мартиненко – один із найскандальніших українських політиків останніх десятиліть. У його справах Бойко також активно виступав із публічними заявами, звинувачуючи НАБУ в політичному тиску та дискредитації судів.

Захист високопосадовців, великих бізнесменів та фігурантів резонансних кримінальних справ сам по собі не є порушенням – це нормальна адвокатська практика, зрештою, того ж Чикатила хтось теж захищав.

Але щодо Петра Бойка є сумніви в тому, що його участь у цих резонансних справах викликана лише професійним обов’язком та кваліфікацією. Ці сумніви підтверджуються заявою чинного народного депутата від «Голосу» Ярослав Железняка, який звинуватив Бойка в співпраці з ФСБ та в «зливі» так званих плівок Міндіча.

Крім того, у матеріалі, в якому цитуються слова Железняка про співпрацю Бойка з ФСБ, прямо говориться, що Петро Бойко є агентом ще КДБ СРСР та «приятелем і поплічником іншого агента КДБ - Віктора Медведчука». Останній, як відомо, відігравав далеко не останню роль у судовій системі України часів Януковича, а адвокатура була підконтрольна Медведчуку ще від часів раннього Кучми.

Саме в той час, коли в системі робив свою кар’єру й адвокат Петро Бойко. Його кар’єра формувалася всередині системи адвокатського самоврядування, яку протягом багатьох років визначав саме Віктор Медведчук. І саме за часів Кучми, коли Віктор Медведчук перебував на піку могутності, в 1999 році, Петро Бойко обійняв посаду віцепрезидента Спілки адвокатів України, організації, цілком підконтрольної на той час куму Володимира Путіна.

Тому попри начебто «відсутність прямих доказів» щодо співпраці Петра Бойка та найближчого оточення Віктора Януковича, останнє не викликає сумнівів, особливо з огляду на його адвокатську практику.

Петро Бойко є одним із найстаріших функціонерів української адвокатури. Саме належність Бойка до старої адвокатської номенклатури та його багаторічний вплив на дисциплінарні органи адвокатури є головною підставою для критики з боку прихильників оновлення судової системи. І саме тут виникає ще одна проблема – людина, яка роками обслуговувала інтереси політичної та бізнесової еліти, одночасно претендує на роль морального арбітра всієї адвокатури та намагається впливати на формування органів суддівського врядування.

І ця ситуація виходить далеко за межі корпоративного конфлікту в адвокатському середовищі. Ця ситуація означає, що стара система, яка викристалізувалася завдяки Віктору Медведчуку та розквітла за часів Віктора Януковича, не хоче здавати свої позиції.

Історія з конкурсом до Вищої ради правосуддя демонструє, що ця система нікуди не зникла. Вона лише змінила форми. Замість прямих політичних наказів використовуються дисциплінарні процедури, професійні асоціації, конкурсні комісії та бюрократичні механізми.

Замість чиновників часів Януковича на передній план виходять люди, які роками працювали поруч із представниками старої еліти та накопичували власний вплив у професійних корпораціях. Саме тому конфлікт навколо кандидатури Олексія Шевчука виходить далеко за межі особистого протистояння двох адвокатів. Це конфлікт між старою моделлю українського правосуддя, де все вирішують закриті групи впливу, й новою моделлю, де ключові рішення мають ухвалюватися прозоро та незалежно.

І головне тут не в персоні Олексія Шевчука, а в персоні Петра Бойка. Бо Петро Бойко – не випадкова людина в українській юридичній системі. Це один із найстаріших та найвпливовіших представників адвокатської номенклатури, яка сформувалася ще в епоху Кучми, закріпилася в системі за часів Януковича та зберегла значний вплив донині.

Сьогодні його ім’я опинилося в центрі нового скандалу через спроби заблокувати конкурс до Вищої ради правосуддя та не допустити кандидатуру Олексія Шевчука. Незалежно від результатів цього конфлікту сама поява таких звинувачень свідчить про головне: боротьба за контроль над українською судовою системою триває. І в цій боротьбі представники старої системи явно не збираються здаватися без бою.

І якщо через дії таких одіозних особистостей, як Петро Бойко, формування Вищої ради правосуддя знову опиниться під загрозою, це стане не поразкою Шевчука. Це буде черговою перемогою тієї самої системи, яку Україна намагається демонтувати вже понад десять років.

Автор: Назар Андрійчук