Російські атаки на Київ дедалі частіше зачіпають не лише енергетичні, транспортні чи промислові об’єкти, а й інфраструктуру, від якої безпосередньо залежить робота інтернету, мобільного зв’язку та онлайн-сервісів. Про це повідомляє Тризуб
Наприкінці вересня під ударами опинилися одразу кілька телекомунікаційних майданчиків столиці. Серед них — дата-центри, мережеві вузли та головний офіс найбільшого мобільного оператора України «Київстар».
Президент Володимир Зеленський пов’язав ці атаки зі спробами Росії ускладнити українцям доступ до зв’язку, інтернету та цифрових послуг.
Один дата-центр атакували двічі за ранок
27 вересня один зі столичних дата-центрів зазнав двох ударів протягом одного ранку.
За словами президента, після першої атаки постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом київська влада повідомила про травмованих у Шевченківському районі, зокрема двох 16-річних дівчат.
Повторний удар по об’єкту особливо небезпечний тим, що після першого влучання на місці вже можуть працювати рятувальники, ремонтні бригади, технічний персонал та інші служби.
Такі випадки в Києві фіксувалися і раніше. Після атаки 23 вересня правоохоронці також повідомляли щонайменше про одну локацію з повторним влучанням.
Захист зв’язку вже обговорюють на рівні Ставки
Проблема безпеки телекомунікаційної інфраструктури стала настільки серйозною, що її окремо розглядають на найвищому державному рівні.
Напередодні тема захисту об’єктів зв’язку була винесена на засідання Ставки Верховного головнокомандувача.
Серед питань, які обговорювали військове та державне керівництво, — посилення фізичного захисту телекомунікаційних об’єктів та розвиток засобів протидії російським безпілотникам.
Тому атака 27 вересня виглядає не як ізольований епізод, а як частина серії ударів по цифровій інфраструктурі столиці.
Пошкоджено головний офіс «Київстару»
Під час ранкової атаки пошкоджень зазнала і будівля головного офісу «Київстару» в Києві.
У компанії повідомили, що під час удару співробітники перебували в укритті. За попередньою інформацією, серед працівників постраждалих не було.
Після атаки фахівці оператора почали оцінювати стан будівлі та масштаб завданих пошкоджень.
Водночас у перших повідомленнях не йшлося про масштабний збій мобільної мережі через удар по офісу.
Однак сам факт пошкодження центральної будівлі найбільшого мобільного оператора країни є показовим на тлі серії атак на іншу телекомунікаційну інфраструктуру Києва.
За кілька днів пошкоджено одразу кілька телекомунікаційних об’єктів
Серія ударів розпочалася не 27 вересня.
Ще 25 вересня російська атака пошкодила дата-центр DataGroup — одного з найбільших телекомунікаційних операторів України.
Компанія повідомляла про руйнування частини інфраструктури майданчика. Працівники при цьому не постраждали.
Серйозних пошкоджень зазнав і майданчик, на якому розміщувалася інфраструктура MiroHost.
Засновник Internet Invest Олександр Ольшанський повідомляв про знищення українського дата-центру. Водночас значна частина клієнтських ресурсів MiroHost працювала на закордонній інфраструктурі, тому багато сервісів продовжили роботу.
Про проблеми після атак також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори.
Причиною збоїв ставало не лише пряме пошкодження серверного чи мережевого обладнання. У деяких випадках удари пошкоджували магістральні кабелі, після чого провайдерам доводилося терміново перебудовувати маршрути та переводити трафік на резервні канали.
Через це тимчасові проблеми з доступом до мережі могли відчувати десятки тисяч користувачів.
Чому удар по дата-центру може впливати на тисячі людей
Дата-центр — це не просто приміщення із серверами.
У таких комплексах можуть одночасно працювати:
сайти, хмарні платформи, корпоративні системи, сервери провайдерів, медіаресурси, бази даних та інші цифрові сервіси.
Саме тому пошкодження одного великого майданчика може мати наслідки далеко за межами конкретної будівлі.
У користувачів можуть виникати перебої з домашнім інтернетом, частина сайтів може працювати нестабільно або взагалі бути тимчасово недоступною, а інші вузли мережі отримують додаткове навантаження через перенаправлення трафіку.
Чим більше великих телекомунікаційних майданчиків одночасно виходять з ладу, тим складніше операторам компенсувати втрати лише резервними маршрутами.
Чи реально повністю відключити Україні інтернет
Попри серйозність атак, наразі немає підстав вважати, що пошкодження одного або навіть кількох дата-центрів автоматично може залишити всю Україну без інтернету.
Національна мережа значною мірою децентралізована.
Українські оператори використовують різні магістральні канали, резервні маршрути, точки обміну трафіком та інфраструктуру, розташовану не лише в одному місті, а часто й за кордоном.
Саме ця розподілена архітектура підвищує стійкість українського інтернету.
Проте численні удари по великих вузлах можуть призводити до дедалі помітніших локальних збоїв, перевантаження резервних каналів та тривалого відновлення окремих сегментів мережі.
Для операторів кожна така атака означає додаткові витрати
Після пошкодження інфраструктури недостатньо просто замінити сервер або кабель.
Операторам доводиться оперативно перемикати маршрути, переносити обладнання, відновлювати лінії зв’язку та створювати нові резервні схеми.
Крім того, дата-центри та вузли зв’язку потребують автономного електроживлення.
Це означає додаткові витрати на генератори, акумуляторні системи, пальне, резервні канали, запасне обладнання та фізичний захист майданчиків.
Чим довше триває серія атак, тим більше навантаження лягає на резервну інфраструктуру операторів.
Телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються під ударами
Протягом 2026 року перелік інфраструктури, яка зазнає російських атак у Києві, помітно розширився.
Поряд з енергетичними, транспортними, промисловими та логістичними об’єктами пошкоджень дедалі частіше зазнають центри обробки даних і телекомунікаційні вузли.
Під час масштабної атаки 23 вересня серед інших об’єктів постраждав один зі столичних дата-центрів.
Наступні удари лише посилили побоювання, що цифрова інфраструктура стає окремою категорією ризику.
Реактивні безпілотники створюють додаткове навантаження на ППО
Під час атаки 27 вересня російські війська знову застосували значну кількість реактивних безпілотників.
За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня по Україні було запущено 170 ударних та імітаційних БпЛА, серед яких 76 були реактивними.
Станом на ранок сили ППО повідомляли про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.
Раніше у Центрі протидії дезінформації пояснювали, що реактивні дрони можуть застосовуватися хвилями або невеликими групами, щоб ускладнювати роботу протиповітряної оборони та створювати тривалий тиск на столицю.
Повного цифрового «блекауту» немає, але ризики зростають
Наразі наслідки атак проявляються переважно у вигляді локальних проблем, а не загальнонаціонального відключення мережі.
Однак кожен новий пошкоджений дата-центр, магістральний кабель або телекомунікаційний вузол зменшує запас міцності системи.
Провайдерам доводиться дедалі активніше використовувати резервні маршрути та альтернативні майданчики, а державі — посилювати захист цифрової інфраструктури.
Серія атак наприкінці вересня показала, що телекомунікаційний сектор став ще одним важливим напрямком захисту критичної інфраструктури України.
Подвійний удар по київському дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» 27 вересня лише підкреслили цю тенденцію.
І хоча повністю «вимкнути» український інтернет одним ударом практично неможливо через його розподілену структуру, систематичне пошкодження великих вузлів здатне створювати локальні перебої, збільшувати навантаження на операторів і суттєво ускладнювати роботу цифрових сервісів.
Обговорюємо цю новину в Telegram. Приєднуйтесь до коментарів на каналі: Київ
❗️ Реклама у Фейсбук (65 груп) майже увесь Київ. Привабливі ціни. Пишіть: Фейсбук: Київ, Телеграм: @mistonews_bot, @AdsKiev, WhatsApp чи [email protected]
