Влада розглядає можливість облаштування тимчасових переправ, а експерти попереджають про технічні, фінансові та безпекові труднощі реалізації таких проєктів. Про це повідомляє Тризуб з посиланням на www.bbc.com
Балістична атака на один із ключових мостів столиці
У ніч на 27 жовтня російські війська здійснили черговий масований ракетний обстріл Києва. За повідомленнями, під час атаки було випущено 16 балістичних ракет. Унаслідок другої хвилі ударів постраждав Південний міст — важлива транспортна артерія, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра та використовується автомобільним транспортом і метрополітеном.
Цей випадок став першим повідомленим влучанням балістичної ракети в мостову споруду столиці. До цього російські сили вже атакували київські мости ударними безпілотниками. Перший подібний випадок зафіксували 1 жовтня.
Міський голова Віталій Кличко опублікував фотографії пошкоджень. На знімках видно зруйновані елементи дорожніх огороджень, пошкодження захисних конструкцій поблизу колій метро, дефекти дорожнього покриття та вирву.
Через небезпеку рух Південним мостом тимчасово припинили як для автомобілів, так і для поїздів метро.
За словами мера, спеціалісти проводять технічне обстеження споруди, щоб визначити масштаби руйнувань і можливість відновлення транспортного сполучення.
Київ планує спрямувати мільярд гривень на альтернативні переправи
Після атаки відбулося засідання Ради оборони Києва. Одним із головних питань стало створення додаткових транспортних маршрутів через Дніпро на випадок подальших пошкоджень мостів.
За інформацією Віталія Кличка, держава ініціювала проєкт спорудження комбінованих водних переправ разом із необхідною під’їзною інфраструктурою.
Уряд уже ухвалив відповідне рішення, а Києву рекомендовано передбачити на його реалізацію 1 мільярд гривень.
Визначення місць для майбутніх переходів належить до компетенції військового командування. Відповідні рішення також мають погоджуватися з Київською міською військовою адміністрацією.
Окремо учасники засідання обговорили посилення захисту існуючих мостів. Міські інженерні служби разом із військовими опрацьовують додаткові технічні заходи для збереження мостових конструкцій в умовах регулярних російських атак.
Чому Південний міст настільки важливий для Києва
Історія Південного мосту розпочалася ще у 1983 році, коли стартувало його проєктування.
Споруду задумували як важливий транспортний коридор, що мав забезпечити зручніше сполучення між аеропортом «Бориспіль» і центральною частиною Києва, а також зменшити навантаження на інші переходи через Дніпро.
Сьогодні міст відіграє значну роль не лише в міській транспортній системі, а й у міжрегіональному сполученні. Ним щодня користуються численні автомобілі, зокрема вантажний транспорт.
Конструктивною особливістю Південного мосту є вантова система. У Києві за такою технологією побудовано два переходи — Південний та Північний.
Сталеві канати, закріплені між пілоном і мостовим полотном, забезпечують розподіл навантаження та підтримують конструкцію.
Український фахівець із мостобудування, який раніше брав участь в обстеженні та ремонті столичних мостів, у коментарі BBC News Україна пояснив, що наслідки обстрілів залежать від характеру й масштабів пошкоджень.
За його оцінкою, кілька влучань безпілотників не обов’язково призводять до критичного порушення роботи всієї споруди. Водночас систематичні масовані атаки можуть спричинити суттєві обмеження експлуатації.
Експерт зазначає, що навіть серйозні пошкодження не завжди означають повну втрату мосту. У певних випадках відновлення або тимчасову підтримку конструкцій можна забезпечити спеціальними інженерними рішеннями. Подібні технології вже застосовували під час робіт на інших мостах столиці.
Понтонні переправи та насипні дамби: що пропонує уряд
Питання резервних переходів через Дніпро обговорювали ще до останніх атак. У середині жовтня представники профільного міністерства повідомляли про можливість початку відповідних будівельних робіт найближчим часом.
Після пошкодження столичних мостів Микола Калашник заявив, що влада опрацьовує способи запобігання транспортному колапсу.
Серед варіантів називали тимчасові понтонні переправи та насипні дамби.
За попередніми оцінками, створення таких об’єктів може тривати до трьох місяців. Представники влади також озвучували орієнтир пропускної спроможності — до 300 тисяч автомобілів на добу, що мало б частково компенсувати можливі обмеження руху основними мостами.
Проте експерти сумніваються, що заявлених показників можна досягти у визначені терміни.
Передусім це пов’язано зі складністю будівництва на великій річці, необхідністю облаштування транспортних під’їздів, обмеженою кількістю спеціалізованої техніки та значними експлуатаційними навантаженнями.
Чому фахівці критикують ідею тимчасових переходів
Однією з головних проблем є забезпечення необхідними конструкціями та обладнанням.
Як звертало увагу видання Defence Express, понтонно-мостові засоби активно використовуються для військових потреб. Тому забезпечення масштабного цивільного проєкту відповідними ресурсами може виявитися складним завданням.
Додатковий виклик — залучення підготовлених спеціалістів, здатних монтувати й обслуговувати такі споруди.
Водночас понтонні системи мають інше призначення, ніж стаціонарні автомобільні мости. Вони розраховані на специфічні умови експлуатації та не завжди придатні для безперервного інтенсивного транспортного потоку.
Фахівці звертають увагу і на необхідність цілорічного технічного обслуговування. Особливо складною експлуатація плавучих конструкцій може стати взимку, коли виникають проблеми з льодом і коливанням рівня води.
Не менш важливим є створення дорожньої інфраструктури, без якої навіть готова переправа не зможе забезпечити необхідний рух автомобілів.
У столиці можуть з’явитися щонайменше два мобільні мости
Народний депутат Володимир Крейденко 27 жовтня повідомив про перспективу спорудження в Києві щонайменше двох мобільних мостів.
За його словами, реалізація проєкту може зайняти приблизно три-чотири місяці. Допомогу з наданням і монтажем конструкцій планують отримати від західних партнерів.
Окрім самих мостів, необхідно буде побудувати відповідні під’їзні дороги.
Водночас конкретні строки залежать від постачання обладнання, підготовки інфраструктури та інших організаційних чинників.
Плавучі платформи й тунель під Дніпром
Серед альтернативних інженерних рішень також обговорюють використання дебаркадерів — плавучих залізобетонних конструкцій, які можуть слугувати основою для тимчасових переходів.
Експерт із державного управління у сфері містобудування Віктор Глеба вважає цей варіант перспективним порівняно з деякими іншими пропозиціями.
Однак існують суттєві перешкоди: обмежені можливості виробництва необхідних конструкцій в Україні, дефіцит окремих матеріалів і потреба в регулярному технічному обслуговуванні.
Ще однією ідеєю стало спорудження тунелю під Дніпром. Проте ця пропозиція викликала значний скепсис серед експертів через масштабність, складність та потенційну тривалість такого будівництва.
Чи зможуть резервні переправи замінити київські мости
Наразі жоден із запропонованих варіантів не можна вважати повноцінною заміною існуючих стаціонарних мостів.
Тимчасові переправи потенційно здатні забезпечити додаткові транспортні можливості, однак їхня ефективність залежатиме від інженерних характеристик, пропускної спроможності, організації руху та належного обслуговування.
Експерти наголошують: поряд зі створенням альтернативних маршрутів необхідно продовжувати обстеження, ремонт і захист чинної мостової інфраструктури.
Після удару по Південному мосту питання транспортної стійкості Києва набуло ще більшої актуальності. Для столиці важливо не лише знайти тимчасові рішення, а й створити систему резервного сполучення, здатну працювати під час надзвичайних ситуацій.
За матеріалами повідомлень міської влади, представників профільних відомств та експертних коментарів, наведених BBC News Україна і Defence Express.
Обговорюємо цю новину в Telegram. Приєднуйтесь до коментарів на каналі: Київ
❗️ Реклама у Фейсбук (70 груп) майже увесь Київ. Привабливі ціни. Пишіть: Фейсбук: Київ, Телеграм: @mistonews_bot, @AdsKiev, WhatsApp чи [email protected]
